Про місто Київ – самоврядну територію, столицю України (Законопроект) :: Законопроекти НС

Про місто Київ – самоврядну територію, столицю України (Законопроект)

17:24 15.05.2008

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про місто Київ – самоврядну територію, столицю України

Проект (реєстр. № 2487) внесений народними депутатами Донієм О.С та Мартиненком М.В.

Цей Закон, відповідно до Конституції України визначає спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості місцевого самоврядування та виконавчої влади в місті, формування бюджету міста, землекористування та містобудівної діяльності в місті Києві, а також засади діяльності Столичної агломерації.

Спеціальний статус міста Києва визначається наступним:

1. Київ – історичне місто, внесене до Списку історичних населених пунктів України. На території міста Києва розташовані пам’ятки, внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і місто має міжнародно-правові зобов’язання з їх збереження та охорони.

2. Відповідно до Конституції України, місто Київ є столицею України. Як столиця України місто Київ є:

1) політичним та адміністративним центром держави;

2) місцем розташування резиденції Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, центральних органів державної влади, офіційних представництв іноземних держав і міжнародних організацій в Україні;

3) міжнародним діловим центром.

3. Місто Київ є місцем розташування органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади Київської області, а також органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади Києво-Святошинського району Київської області.

РОЗДІЛ І

Загальні положення

Стаття 1. Адміністративно-територіальний устрій міста Києва

1. Місто Київ з прилеглими до нього територіями Бориспільського, Броварського, Васильківського, Вишгородського, Києво-Святошинського, Обухівського районів Київської області, містом Бровари, містом Бориспіль на основі єдності соціально-економічних, екологічних, культурних інтересів складають Столичну агломерацію (Великий Київ).

2. Територіальні межі міста Києва визначаються Верховною Радою України за поданням Київської міської ради, погодженим з районними в місті радами та органами місцевого самоврядування територій, що належать до Столичної агломерації, з урахуванням історичних, ландшафтних, соціально-економічних та інших особливостей цих територій.

3. Систему адміністративно-територіального устрою міста Києва складають місто та райони в місті. Кількість, територіальні межі та найменування районів встановлює Київська міська рада за погодженням з районними в місті радами або з урахуванням думки громади міста Києва, висловленої на загальноміському референдумі.

Стаття 2. Територіальна громада міста Києва

1. Територіальну громаду міста Києва (далі – громада міста) складають громадяни України, які постійно проживають на території міста Києва.

2. Столичний статус покладає на територіальну громаду міста Києва, органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади в місті Києві додаткові обов’язки та гарантує цим органам надання з боку держави додаткових прав і преференцій.

3. Територіальні громади районів у місті Києві є суб’єктами права комунальної власності та мають свої органи місцевого самоврядування – районні в місті Києві ради та їх виконавчі органи.

4. Обмеження прав територіальної громади міста Києва, територіальних громад районів у місті у зв’язку з виконанням містом столичних функцій не допускається.

Стаття 3. Статут територіальної громади міста Києва

1. Принципи та порядок розмежування повноважень між Київською міською радою, її виконавчими органами та Київським міським головою, обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів та інші особливості функціонування міста Києва як столиці України визначаються Статутом територіальної громади міста Києва з урахуванням особливостей здійснення місцевого самоврядування в місті Києві, зумовлених його столичним статусом, традиціями, колективними потребами та інтересами територіальної громади міста і громад районів у місті.

2. Рішення про затвердження Статуту територіальної громади міста Києва та внесення змін до нього розробляються та виносяться на громадське обговорення, після чого приймаються Київською міською радою на її пленарному засіданні не менш ніж двома третинами голосів загального складу депутатів. У разі прийняття таких рішень менше, ніж за рік до наступних виборів депутатів до органів місцевого самоврядування міста Києва, вони набувають чинності в разі підтвердження Київською міською радою наступного скликання.

3. Статут територіальної громади міста Києва та зміни до нього підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та оприлюдненню в установленому законом порядку.

4. Територіальні громади районів у місті Києві можуть мати власні статути, розроблені на основі Статуту територіальної громади міста Києва. Статути територіальних громад районів у місті Києві та зміни до них затверджуються відповідними радами та підлягають реєстрації в органах Міністерства юстиції України.

Стаття 4. Символіка міста Києва і районів у місті Києві

1. Місто Київ має герб, прапор та іншу символіку. Райони в місті можуть мати власну символіку.

2. Зміст, опис, порядок використання символіки визначаються Положенням про символіку, що затверджується відповідно Київською міською радою та районними в місті радами або закріплюються у Статуті територіальної громади міста Києва.

РОЗДІЛ II

Столичні функції міста Києва і державні гарантії їх виконання

Стаття 5. Столичні функції міста Києва

Органи місцевого самоврядування та виконавчої влади в місті Києві забезпечують у межах своїх повноважень здійснення містом таких функцій:

1) сприяння створенню належних умов для діяльності в місті Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних органів державної влади, офіційних представництв іноземних держав і міжнародних організацій, а також установ і закладів, місцем розташування яких відповідно до законодавства визначене місто Київ;

2) вирішення питань щодо розміщення центральних органів, які утворюються Президентом України, Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України, офіційних представництв іноземних держав і міжнародних організацій, а також установ і закладів, місцем розташування яких відповідно до законодавства визначене місто Київ;

3) узгодження норм і правил забудови територій, що належать офіційним представництвам іноземних держав і міжнародних організацій, розташованим у місті Києві;

4) надання на договірних засадах комунальних, інженерних, соціально-культурних, транспортних, інформаційних та інших послуг державним органам, офіційним представництвам іноземних держав і міжнародних організацій, розташованим у місті Києві;

5) взаємодія з Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України при прийнятті ними рішень, розробці та здійсненні заходів, програм і проектів, що торкаються інтересів громади міста, особливостей землекористування та містобудування в місті Києві.

Стаття 6. Державні гарантії виконання містом Києвом столичних функцій

1. Держава забезпечує здійснення містом Києвом столичних функцій шляхом:

1) виділення окремим рядком у Державному бюджеті України фінансування витрат на здійснення містом Києвом столичних функцій. Використання цих коштів контролюється Рахунковою палатою України;

2) затвердження стабільних, не менш ніж на три роки, бюджетних показників взаємовідносин Державного бюджету України і бюджету міста Києва;

3) надання субвенцій, виділення необхідних ресурсів на виконання програм, проектів та на інші витрати, пов’язані зі здійсненням містом столичних функцій;

4) компенсації на підставі угод витрат, пов’язаних з використанням центральними органами державної влади, офіційними представництвами іноземних держав і міжнародних організацій та іншими органами, місцем розташування яких законодавством визначено столицю України, земельних ділянок, будівель, споруд міської комунальної власності, наданням комунальних послуг тощо;

5) передачі в комунальну власність територіальної громади міста Києва майна підприємств, установ, організацій та інших об’єктів державної власності, а також часток (акцій, паїв), що належать державі в акціонерних господарських товариствах, які розташовані у місті Києві;

6) надання державних гарантій під вітчизняні та іноземні інвестиції і кредити, що залучаються містом на розвиток об’єктів інженерно-транспортної, комунікаційної, туристичної і соціальної інфраструктури, пов’язаних з виконанням містом столичних функцій;

7) надання органам виконавчої влади в місті Києві та органам місцевого самоврядування урядових телекомунікацій і каналів зв’язку, необхідних для здійснення столичних функцій;

8) сприяння створенню та діяльності Асамблеї Столичної агломерації (Асамблеї Великого Києва).

2. Громаді міста в установленому законом порядку за поданням Київської міської ради компенсуються витрати, а також збитки, завдані їй під час проведення заходів загальнодержавного та міжнародного характеру, а так само шкода, заподіяна в разі виникнення надзвичайних ситуацій з вини суб’єктів, підпорядкованих органам державної влади.

РОЗДІЛ III

Столична агломерація (Великий Київ)

Стаття 7. Столична агломерація

1. Функціонування Столичної агломерації (Великого Києва) здійснюється з метою забезпечення цілісності, єдиних засад розвитку територій, зазначених у статті 1 цього Закону, їх збалансованого стійкого розвитку, узгодження інтересів відповідних територіальних громад, а також концентрації зусиль і ресурсів суб’єктів агломерації для реалізації спільних інтересів.

2. Столична агломерація не є окремою самостійною адміністративно-територіальною одиницею в системі адміністративно-територіального устрою України.

Стаття 8. Місцеве самоврядування на територіях, що належать до складу Столичної агломерації

1. Суб’єкти Столичної агломерації, мають всі права місцевого самоврядування, визначені Конституцією і законами України.

2. Територіальні громади адміністративно-територіальних одиниць, що належать до складу Столичної агломерації, є її рівноправними суб’єктами і представлені в Асамблеї Великого Києва посадовими особами місцевого самоврядування, обраними на місцевих виборах.

Стаття 9. Асамблея Столичної агломерації (Великого Києва)

1.Для погодження питань, що стосуються стратегії розвитку територій, їх генеральних планів, транспортної, інформаційної, інженерної та соціальної інфраструктури, діяльності у сфері охорони довкілля, використання ресурсів, діє Асамблея Столичної агломерації (Великого Києва).

2.Асамблея Столичної агломерації (Великого Києва) є юридичною особою.

3.До складу Асамблеї належать: голова Київської обласної ради; голова Київської обласної державної адміністрації; Київський міський голова; голова Київської міської державної адміністрації; голови районних рад; голови виконавчих органів районних рад; голови районних державних адміністрацій, міські голови міст обласного значення, голова Робочої групи стратегічного планування та його заступник.

4.Асамблея Великого Києва є замовником проектів Концепції та Основних положень Генерального плану Столичної агломерації, а також середньострокових (на п’ять років) рамкових програм розвитку Столичної агломерації. Проекти Основних положень Генерального плану Столичної агломерації та середньострокової Рамкової програми ухвалюються Асамблеєю двома третинами голосів її членів після погодження з центральними органами влади в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

5.Основні положення Генерального плану Столичної агломерації та середньострокова Рамкова програма розвитку Столичної агломерації направляються на розгляд органів місцевого самоврядування суб’єктів Столичної агломерації.

6.Генеральний план Столичної агломерації набуває чинності в разі його затвердження не менш ніж двома третинами суб’єктів Столичної агломерації. Генеральний план Столичної агломерації скріплюється підписами головуючого та секретаря Асамблеї і є обов’язковим документом, на основі якого розробляються (коригуються) генеральні плани суб’єктів агломерації.

7.Середньострокова Рамкова програма розвитку Столичної агломерації, а також інші рішення Асамблеї є обов’язковими для розгляду органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування територій, що належать до Столичної агломерації, і мають рекомендаційний характер.

8.З метою підготовки концептуальних і програмних документів, що підлягають розгляду на Асамблеї Столичної агломерації (Великого Києва), вона створює Робочу групу стратегічного планування. Голова та заступник голови Робочої групи обираються членами Асамблеї Столичної агломерації (Великого Києва) шляхом таємного голосування двома третинами голосів загального складу Асамблеї. Висування кандидатур визначається Регламентом Асамблеї.

9.Кількісний і персональний склад, правові, фінансові та матеріально-технічні засади діяльності Робочої групи визначаються положенням про неї, яке затверджується Асамблеєю згідно з Регламентом. До складу Робочої групи обов’язково включаються головний архітектор Київської області, головний архітектор міста Києва, головні міські та районні архітектори.

Стаття 10. Організація роботи Асамблеї Столичної агломерації (Великого Києва)

1. Основною формою роботи Асамблеї Столичної агломерації (Великого Києва) є її засідання. На засіданнях Асамблеї головує по черзі один із представників суб’єктів Столичної агломерації. Порядок скликання засідань Асамблеї, головування на засіданнях, порядок прийняття рішень Асамблеї, інші питання її діяльності визначаються Регламентом Асамблеї, що затверджується на її першому засіданні двома третинами голосів присутніх членів Асамблеї. Зміни до регламенту вносяться в тому самому порядку.

2. Порядок денний наступного засідання Асамблеї пропонується наступним за чергою головуючим із врахуванням пропозицій членів Асамблеї та затверджується на її поточному засіданні.

3. Для підготовки засідань та організації поточної роботи Асамблеї в період між її засіданнями обирається секретар Асамблеї і створюється Секретаріат.

4.Рішення (акти) Асамблеї підписуються головуючим на засіданні, на якому приймалося рішення, та секретарем Асамблеї.

5. Фінансування, матеріально-технічне, юридичне, консультаційне забезпечення роботи Асамблеї здійснюється за рахунок внесків суб’єктів Столичної агломерації, форми, розміри і пропорції яких встановлюються Асамблеєю.

РОЗДІЛ IV

Засади здійснення місцевого самоврядування в місті Києві

Стаття 11. Засади здійснення місцевого самоврядування в місті Києві

1.Місцеве самоврядування в місті Києві – визнане і гарантоване Конституцією України право територіальної громади міста самостійно і під власну відповідальність безпосередньо або через органи місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції, міжнародних договорів і законів України.

2. Місцеве самоврядування в місті Києві здійснюється на засадах законності, субсидіарності, прозорості, підконтрольності, підзвітності, професійності, відповідальності та в інтересах населення міста.

Головна мета місцевого самоврядування у місті Києві – забезпечення прав і свобод людини, стійкого розвитку міста Києва в інтересах його жителів і з урахуванням його статусу.

Стаття 12. Основні форми здійснення місцевого самоврядування

1.Місцеве самоврядування в місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через представницькі та виконавчі органи та виборну посадову особу – міського голову.

2. Основними формами безпосереднього здійснення місцевого самоврядування є:

1) міський та районні референдуми;

2) вільні вибори таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права представницьких органів місцевого самоврядування та міського голови;

3) збори (зібрання, конференції), громадські слухання, інші форми вияву громадської ініціативи членів громади міста.

Стаття 13. Міський та районні в місті референдуми

1. Міський та районні у місті референдуми є вищими формами безпосереднього здійснення територіальними громадами міста та районів у місті права на місцеве самоврядування. Предметом референдуму можуть бути будь-які питання, віднесені законодавством України до відання місцевого самоврядування в місті Києві, а також питання довіри/недовіри представницьким органам місцевого самоврядування та міському голові.

2. На міський і районні референдуми не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.

3.Винятково міським референдумом вирішується питання про згоду громади міста на приєднання до території міста Києва територій суміжних з містом Києвом громад (про об’єднання територіальних громад).

4.Міський референдум проводиться за ініціативою:

1)Київської міської ради;

2)Київського міського голови;

3)громади міста – в разі якщо, ініціативною групою з проведення референдуму зібрані підписи жителів кожного району міста в кількості не менш 10 відсотків чисельності громадян, які проживають на територіях районів і мають право голосу.

5. Районні у місті Києві референдуми проводяться за ініціативою:

1) Київської міської ради;

2) Київського міського голови;

3) відповідної районної ради;

4) громади району – в разі, якщо ініціативною групою з проведення референдуму зібрані підписи жителів району міста в кількості не менш 10 відсотків чисельності громадян, які проживають на території цього району і мають право голосу.

6. Рішення, прийняті місцевими референдумами, мають вищу юридичну силу відносно інших актів органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб і є обов’язковими для виконання органами місцевого самоврядування на відповідній території.

Рішення референдуму про недовіру представницькому органу місцевого самоврядування або міському голові тягне за собою дострокове припинення їх повноважень.

Стаття 14. Вибори до місцевих органів самоврядування

1.Київська міська рада та районні в місті ради складаються з депутатів, які обираються населенням відповідної території.

2.Число депутатів Київської міської ради визначається із розрахунку 1 депутат від 25 тисяч виборців – громадян, які постійно проживають на території міста Києва та мають право голосу, станом на 1 січня року виборів. Число депутатів районних у місті рад визначається із розрахунку 1 депутат від 5 тисяч виборців– громадян, які постійно проживають на території району міста Києва і мають право голосу, станом на
1 січня року виборів.

Порядок організації і проведення виборів депутатів Київської міської ради та районних у місті Києві рад визначається законом.

Стаття 15. Збори, громадські слухання, інші форми вияву громадської ініціативи

1. Члени територіальної громади мають право організовувати і брати участь у зборах громадян за місцем проживання, ініціювати розгляд у відповідній раді будь-якого питання місцевого самоврядування.

2. Порядок проведення зборів, громадських слухань, внесення та реалізація місцевих громадських ініціатив визначаються Статутом територіальної громади міста Києва.

Стаття 16. Система місцевого самоврядування

Система місцевого самоврядування в місті Києві складається із:

1) територіальної громади міста, складовими якої є територіальні громади районів у місті;

2) міського голови;

3) представницьких органів місцевого самоврядування: Київської міської ради та районних у місті рад;

4) виконавчих органів місцевого самоврядування: Уряду міста Києва та виконавчих органів районних у місті рад;

5) органів самоорганізації населення.

Стаття 17. Київський міський голова

1.Київський міський голова є вищою посадовою особою громади міста Києва з представницьким мандатом.

2.Київський міський голова обирається громадою міста Києва шляхом таємного голосування на основі загального, рівного, прямого виборчого права терміном на п’ять років і здійснює свої повноваження на постійній основі. Порядок організації і проведення виборів Київського міського голови визначається законом.

3.Київський міський голова очолює Уряд міста Києва, представляє його у відносинах з іншими організаціями, установами, підприємствами, громадянами та їх об’єднаннями, входить до складу Асамблеї Столичної агломерації (Асамблеї Великого Києва).

4.Київський міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Стаття 18. Представницькі органи місцевого самоврядування

1.Київська міська рада та районні в місті ради є юридичними особами та наділені правом представляти інтереси відповідної громади і приймати від її імені рішення. Порядок формування, засади діяльності та повноваження міської, районних у місті Києві рад визначаються Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” з особливостями, передбаченими цим Законом.

2.Питання організації управління районами в місті Києві належать до компетенції Київради.

3.Обсяг і межі повноважень районних у місті Києві рад та їх виконавчих органів визначаються Київрадою на основі принципу субсидіарності за узгодженням з районними в місті радами та з урахуванням загальноміських інтересів, колективних потреб територіальних громад та особливостей районів міста. Визначений Київрадою обсяг повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів не може змінюватися Київрадою без згоди відповідної районної у місті ради протягом терміну скликання.

4.Поєднання мандата депутата Київської міської ради або районної в місті ради з посадою в органах Київської міської ради або районної в місті ради та в органах державної виконавчої влади не допускається.

Стаття 19. Виконавчі органи місцевого самоврядування в місті Києві

1.Київська міська та районні в місті ради мають власні виконавчі органи, що створюються ними у порядку, передбаченому цим Законом, є підзвітними та підконтрольними відповідним радам.

2.Виконавчим органом Київської міської ради є Уряд міста Києва. Виконавчими органами районних у місті Києві рад є виконавчі комітети.

Організація і порядок діяльності, повноваження виконавчих органів Київської міської ради та виконавчих органів районних у місті Києві рад визначаються Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” з особливостями, передбаченими цим Законом.

Стаття 20. Органи самоорганізації населення

1.Жителі територіальної громади міста Києва мають право на створення органів самоорганізації населення (будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів і районів у місті тощо).

2.Органи самоорганізації населення діють у межах законодавства України та на підставі Статуту територіальної громади міста Києва і власних статутів (положень), затверджених у встановленому законодавством України порядку.

3.Реєстрація органів самоорганізації населення здійснюється районною в місті радою, а у випадку, якщо орган самоорганізації населення створюється на території більш ніж одного району міста, Київською міською радою. Порядок та умови реєстрації визначаються законом і Статутом територіальної громади міста Києва.

4.Київська міська рада та районні в місті ради можуть делегувати частину своїх повноважень органу самоорганізації населення з одночасною передачею йому коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень. Відповідні ради здійснюють контроль над виконанням зазначених повноважень.

РОЗДІЛ VII

Організація та діяльність органів місцевого самоврядування

Стаття 21. Київський міський голова

1.Повноваження Київського міського голови визначаються Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” та цим Законом. При здійсненні наданих повноважень Київський міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед громадою міста, підзвітним і відповідальним – перед Київрадою, з питань виконання Урядом Києва взаємодії з органами виконавчої влади – також підконтрольним відповідним центральним органам виконавчої влади.

2.Київський міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу громаді міста Києва в порядку, визначеному Статутом територіальної громади міста Києва, не рідше двох разів на рік – перед Київрадою на її пленарних засіданнях. На вимогу не менш ніж третини загального складу депутатів міської ради Київський міський голова зобов’язаний прозвітувати перед радою або надати потрібну інформацію з питань і в терміни, визначені депутатами.

Звіти та інформаційні повідомлення Київського міського голови підлягають обов’язковому оприлюдненню.

3.Повноваження Київського міського голови починаються з моменту оголошення міською виборчою комісією на пленарному засіданні Київради рішення про його обрання і закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень.

Підстави та порядок дострокового припинення повноважень міського голови визначаються чинним законодавством з особливостями, передбаченими цим Законом..

4.У разі дострокового припинення повноважень Київського міського голови чи неможливості виконання ним своїх повноважень повноваження Київського міського голови здійснює голова Київради. Голова Київради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень Київського міського голови і до моменту вступу на посаду новообраного Київського міського голови відповідно до закону.

5.У разі дострокового припинення повноважень Київського міського голови Київрада призначає та проводить вибори міського голови замість того, який вибув, згідно з чинним законодавством.

Стаття 22. Київська міська рада

1.Київська міська рада у межах строку своїх повноважень обирає з числа депутатів ради Голову Київради, який головує на її пленарних засіданнях, його заступника – секретаря Київради. Голова Київради та його заступник – секретар обираються таємним голосуванням не менш ніж половиною голосів загального складу депутатів. Повноваження голови Київради, визначаються статтею 55 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та цим Законом.

2.Президія Київської міської ради є дорадчим органом ради, який попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, які передбачається внести на розгляд ради. Рішення президії мають рекомендаційний характер. До складу президії належать міський голова, його заступник – секретар Київради, голови постійних комісій, уповноважені представники депутатських фракцій. Інші питання діяльності президії визначаються Регламентом Київської міської ради.

3.Для вивчення, попереднього розгляду та підготовки питань, що належать до відання Київради, здійснення контролю над виконанням її рішень створюються постійні комісії з числа депутатів у складі голови та членів комісії. Порядок формування та діяльності постійних комісій Київської міської ради визначаються законом, а також Регламентом Київської міської ради.

4.З огляду на створення Столичної агломерації, у складі Київради створюється Постійна комісія з питань Великого Києва.

5.Правовий статус депутатів Київської міської ради визначається законами України та цим Законом. Депутат Київської міської ради може мати помічників-консультантів, які працюють на постійній основі або на громадських засадах. Число помічників-консультантів депутатів Київської міської ради та умови їх діяльності визначаються відповідним положенням, яке затверджується Київською міською радою.

6.Для здійснення організаційного, правового, інформаційного, аналітичного, матеріально-технічного забезпечення діяльності ради, її голови та секретаря ради, органів ради Київська міська рада, виходячи з бюджетних можливостей створює Секретаріат ради, за поданням Київського міського голови затверджує його структуру, штатну чисельність та розмір видатків на його утримання. Секретаріат ради за посадою очолює заступник міського голови – секретар міської ради.

7.Секретар – заступник голови обирається і здійснює функції та повноваження, передбачені ст.50, ст.56 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Порядок проходження служби працівниками Секретаріату Київської міської ради здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.

Стаття 23. Уряд міста Києва

1.Уряд міста Києва очолюється Київським міським головою і діє на виконання законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих в установленому законом порядку, рішень Київради. Уряд міста Києва може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим та іншими законами України до відання виконавчого органу ради.

2.До складу Уряду належать перший заступник голови Уряду – секретар Уряду, заступники голови Уряду – керівники профільних департаментів, а також голови виконавчих комітетів районних у місті рад.

3.Перший заступник голови Уряду – секретар Уряду призначається Київрадою за поданням Київського міського голови.

4.Заступники голови Уряду – керівники департаментів призначаються Київрадою; їх кандидатури висуваються на паритетній основі Київcьким міським головою та депутатами Київради. До складу Уряду міста Києва не можуть входити депутати Київської міської ради.

5.Київська міська рада затверджує структуру та штати своїх виконавчих органів, до яких разом з Урядом міста Києва належать департаменти, управління та відділи департаментів, визначає розмір видатків на їх утримання.

6.Уряд приймає рішення у вигляді ухвал більшістю голосів. Ухвали Уряду вводяться в дію підписом міського голови. Міський голова несе персональну відповідальність за відповідність ухвал законодавству України і має право відмовитися підписувати ухвали у випадку їх невідповідності законам України та рішенням Київради.

7.Київрада може своїм рішенням зупинити введену в дію ухвалу Уряду зі зверненням у разі необхідності до суду, якщо вважає, що в ухвалі є ознаки порушення законів України чи рішень Київради.

8.Правила, форми та методи діяльності Уряду міста Києва, інших виконавчих органів Київської міської ради визначаються Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” з особливостями, передбаченими цим Законом. Для підготовки засідань Уряду, здійснення організаційного, правового, інформаційно-аналітичного, матеріально-технічного забезпечення діяльності Уряду, в його складі створюється Секретаріат; структура та чисельний склад якого визначаються на засіданні Уряду в межах коштів, передбачених Київською міською радою на утримання Уряду міста Києва.

9.Уряд міста Києва вживає усіх необхідних заходів для забезпечення прозорості своєї діяльності; всі рішення Уряду, крім тих, які містять інформацію, що не підлягає розголошенню згідно із законами України “Про державну таємницю” та “Про інформацію”, підлягають висвітленню на веб-порталі Київської міської влади.

Стаття 24. Районні в місті Києві ради

1.Районні в місті Києві ради в межах строку своїх повноважень обирають голів районних у місті Києві рад, які головують на пленарних засіданнях рад, заступників голів районних у місті Києві рад. Повноваження голови, заступника голови районної у місті Києві ради визначаються статтями 55 та 56 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та цим Законом.

2.Голова районної в місті Києві ради та його заступник – секретар ради обираються з числа депутатів ради таємним голосуванням не менш ніж половиною загального складу депутатів. Голова та секретар– заступник голови ради здійснюють функції та повноваження, передбачені ст.50, ст.56 Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

3.Для вивчення, попереднього розгляду та підготовки питань, що належать до відання районної у місті Києві ради, здійснення контролю над виконанням її рішень створюються постійні комісії з числа депутатів у складі голови та членів комісії. Порядок формування та діяльності постійних комісій районних у місті Києві рад визначаються законом, а також Регламентами відповідних рад.

Депутат районної в місті Києві ради може мати помічників-консультантів, які працюють на постійній основі або на громадських засадах. Число помічників-консультантів депутатів районних у місті Києві рад, умови їх діяльності визначаються Положеннями, які затверджуються відповідними радами.

4.Для здійснення організаційного, правового, інформаційного, аналітичного, матеріально-технічного забезпечення діяльності районної у місті Києві ради, її голови та секретаря ради, органів ради відповідна районна у місті Києві рада, виходячи з бюджетних можливостей створює Секретаріат ради, за поданням голови цієї ради затверджує його структуру, штатну чисельність та розмір видатків на його утримання. Порядок проходження служби працівниками секретаріатів районних у місті Києві рад здійснюється відповідно до вимог Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування”.

7.Порядок скликання та роботи сесій районних в місті Києві рад визначаються Регламентами цих рад.

Стаття 25. Виконавчі комітети районних в місті Києві рад

1.Виконавчий комітет районної в місті Києві ради очолюється головою, що обирається цією радою. Обрання особи на посаду голови виконавчого комітету районної у місті Києві ради має наслідком втрату нею депутатського мандату цієї ради.

2.Голова виконавчого комітету районної у місті Києві ради за посадою є членом Уряду міста Києва.

3.До складу виконавчого комітету районної у місті Києві ради входять заступник голови виконавчого комітету – секретар виконавчого комітету та керівники профільних управлінь (відділів).

4.Повноваження виконавчих комітетів районних у місті Києві рад, їх посадових осіб визначаються законами України, з особливостями, передбаченими цим законом. Структура і порядок формування виконавчого комітету районної в місті Києві ради визначається цією радою, виходячи з бюджетних можливостей та особливостей районів.

5.Виконавчі комітети районних у місті Києві рад вживають усіх необхідних заходів для забезпечення прозорості своєї діяльності; всі рішення виконавчих комітетів, крім тих, які містять інформацію, що не підлягає розголошенню згідно із законами України “Про державну таємницю” (вiд 21.01.1994 № 3855-XII) та “Про інформацію” (вiд 02.10.1992 № 2657-XII), підлягають висвітленню на Інтернет-сайтах відповідних районних в місті Києві рад.

Стаття 26. Механізми реалізації засад здійснення місцевого самоврядування та виконавчої влади в місті Києві

1.З метою забезпечення громадського контролю над дотриманням прав і свобод людини в місті Києві, Київською міською радою обирається Уповноважений Київської міської ради з прав людини. Порядок діяльності та повноваження Уповноваженого Київської міської ради з прав людини визначається відповідним Положенням, яке затверджується Київською міською радою.

2.З метою забезпечення прозорості діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування в місті Києві, а також для забезпечення її підконтрольності громаді міста, створюються:

1) офіційний друкований орган Київської міської ради – “Офіційний вісник Київради”, який видається за рахунок коштів бюджету міста;

2) електронна бібліотека Київської міської ради, яка містить усі акти органів місцевого самоврядування та виконавчої влади нормативного та дозвільного характеру, а також єдині державні реєстри міських земель, нерухомості тощо; доступ до реєстрів може бути платним; плата за користування реєстрами електронної бібліотеки не може перевищувати собівартості цих послуг.

3. Обов’язковій публікації в Офіційному віснику Київради підлягають:

- перелік актів, що не підлягають опублікуванню з міркувань державної безпеки;

- перелік відомостей, що не підлягають утаємниченню, а саме: про надзвичайні ситуації, що загрожують безпеці і здоров’ю громадян, та їх наслідки; про екологічний стан міста; про привілеї, компенсації і пільги, які надаються державою та органами місцевого самоврядування громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам та організаціям; про факти порушень прав і свобод людини;

- Генеральний план міста Києва;

- Правила забудови міста Києва; рішення про внесення змін до містобудівної документації; рішення Київради про відведення земельних ділянок для будівництва та проведення інвестиційних конкурсів; рішень Архітектурно-містобудівної ради міста Києва про розгляд і погодження проектів;

- рішення Київради про встановлення місцевих податків і зборів, підстави та умови надання пільг по них; переліки організацій, установ і підприємств, які отримали такі пільги;

- звіти міського голови про його роботу та роботу виконавчих органів Київради;

- рішення про наділення органів самоорганізації громади повноваженнями та передачу їм коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

- міські програми, проекти, умови участі в них підприємств та організацій, незалежно від форм власності;

- бюджет і звіт про виконання бюджету;

- рішення про відчуження комунального майна;

- підстави, порядок та умови приватизації об’єктів права комунальної власності

- перелік об’єктів права комунальної власності, які не підлягають приватизації, та зміни до нього;

- рішення про передачу в управління майна, яке належить до комунальної власності;

- рішення про надання/скасування дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;

- порядок та умови відселення громадян, які
проживають у будинках, що підлягають знесенню за технічними характеристиками та з мотивів суспільної необхідності (реновації територій);

- рішення про організацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні;

- звіти керівника місцевої міліції про стан громадської безпеки та охорони громадського порядку на території міста;

- рішення з питань адміністративно-територіального устрою міста;

- акти, що стосуються землекористування та містобудування: генеральний план розвитку міста, режим використання та забудови території;

- правила з питань благоустрою міста;

- повідомлення про скасування актів нормативного та дозвільного характеру;

- міжнародні угоди, укладені міським головою від імені Київради;

- склад, зміни у персональному складі органів місцевого самоврядування, підстави для цього.

4. З метою реалізації прав жителів Києва на визначення перспектив власного життя, а також для забезпечення обгрунтованості міської політики Київрада та районні в місті ради організують проведення громадських слухань з питань планування розвитку та забудови території, бюджетних пріоритетів, організації діяльності комунальних служб і з інших життєво важливих питань.

Стаття 27. Особливості бюджету міста Києва

1. Держава фінансує в повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування міста Києва столичних функцій. Кошти, необхідні для здійснення цих функцій, щороку передбачаються в Законі про Державний бюджет України.

2. Рішення органів державної влади, що тягнуть за собою додаткові видатки органів місцевого самоврядування міста Києва, обов’язково супроводжуються передачею їм відповідних матеріальних і фінансових ресурсів. Зазначені рішення виконуються органами місцевого самоврядування міста Києва в межах переданих матеріальних і фінансових ресурсів.

3. Доходи міського бюджету та бюджетів районів міста формуються за рахунок власних та закріплених доходів, 100-відсоткового відрахування податку на прибуток, податку на нерухомість (з моменту введення цього податку), податку на доходи фізичних осіб, плати за землю, місцевих податків і зборів, а також субвенцій і субсидій з Державного бюджету України на виконання столичних функцій, але не менш як 50 відсотків від суми податків, зборів і обов’язкових платежів, які справляються на території міста Києва.;

4. При затвердженні Державного бюджету України на відповідний рік передача з бюджету міста Києва коштів, що визначаються як різниця між розрахунковими обсягами доходів і видатків, до Державного бюджету України не допускається.

5. За рішенням Київради до бюджетів районів міста можуть передаватися кошти для фінансування заходів, пов’язаних із здійсненням містом столичних функцій.

6. Нормативи відрахувань від загальнодержавних податків і зборів, розмір субвенцій, субсидій, дотацій, а також інші бюджетні показники взаємовідносин Державного бюджету України і бюджету міста Києва є стабільними та уточнюються лише при зміні податкового законодавства України або за поданням Київради.

7. До бюджету міста Києва зараховується 50 відсотків:

1) коштів, що отримуються у вигляді відрахувань до Фонду ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які збираються на території міста Києва;

2) відрахувань на шляхові роботи на території міста Києва з метою їх цільового використання на утримання, будівництво та реконструкцію міських доріг та вулиць, що суміщаються з дорогами державного значення, та споруд на них;

3) відрахувань підприємств та організацій, розташованих на території міста Києва, до Державного інноваційного фонду.

8.У бюджеті міста Києва окремо передбачаються кошти на фінансування витрат бюджетних установ та організацій за послуги, які надаються підприємствами життєзабезпечення міста.

9.Бюджетні показники взаємовідносин районних у місті Києві бюджетів і бюджету міста Києва затверджуються Київрадою після затвердження показників бюджету міста Києва в Державному бюджеті України та уточнюються в разі зміни податкового законодавства України або за поданням районної у місті Києві ради.

10.Нормативи бюджетних показників взаємовідносин районного у місті Києві бюджету та бюджету міста Києва встановлюються Статутом територіальної громади міста Києва.

РОЗДІЛ VIII

Особливі функції і повноваження органів місцевого самоврядування в місті Києві та їх посадових осіб

Стаття 28. Функції і повноваження Київського міського голови

1. Повноваження Київського міського голови визначаються Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” та цим Законом.

2. Київський міський голова:

1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на території міста Києва, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

3) очолює Уряд міста Києва;

4) забезпечує підготовку до розгляду Київрадою проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, бюджету міста та звіту про його виконання, рішень Київради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені Київрадою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

5) призначає на посади та звільняє з посад працівників Секретаріату та інших структурних підрозділів Уряду міста Києва (крім тих, які належать до складу Уряду Києва та обираються Київрадою), керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;

6) скликає збори громадян за місцем проживання;

7) забезпечує виконання рішень міського референдуму, Київради та Уряду міста Києва;

8) представляє громаду міста, Київраду та Уряд міста Києва у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

9) звертається до суду з приводу визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси громади міста Києва, а також повноваження Київради та Уряду міста Києва;

10) укладає від імені громади міста, Київради та Уряду міста Києва договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції Київради, подає їх на її затвердження;

11) веде особистий прийом громадян;

12) забезпечує на території міста Києва дотримання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об’єднань;

13) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

14) видає розпорядження в межах своїх повноважень;

15) забезпечує в межах своїх повноважень організацію охорони громадського порядку і громадську безпеку на території міста Києва, дотримання законності та належну організацію роботи міської (муніципальної) міліції;

3. У зв’язку із здійсненням містом Києвом столичних функцій Київський міський голова має такі додаткові повноваження:

1) бере участь у підготовці проектів законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, відповідних програм, що стосуються міста Києва;

2) бере участь у вирішенні питань проведення в місті заходів загальнодержавного та міжнародного характеру;

3) бере участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу при розгляді питань, що стосуються міста Києва;

4) вносить на розгляд Президента України, Кабінету Міністрів України проекти відповідних нормативно-правових актів та інші пропозиції з питань, що стосуються міста Києва як столиці України;

5) бере участь у вирішенні питань розміщення в місті Києві державних органів, офіційних представництв іноземних держав та міжнародних організацій,

6) бере участь у протокольних заходах, що стосуються міста Києва;

7) вносить до відповідних органів виконавчої влади пропозиції про передачу до сфери управління Київради, передачу або продаж у комунальну власність громади міста Києва чи районів у місті Києві підприємств, організацій, установ, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної або інших форм власності, а також часток (акцій, паїв), що належать державі в акціонерних товариствах, розташованих на території міста Києва, якщо вони мають важливе значення для забезпечення виконання містом Києвом столичних функцій;

8) дає згоду на призначення та звільнення керівників підприємств та міських органів виконавчої влади;

9) погоджує питання створення, перепрофілювання або ліквідації підприємств та організацій загальнодержавного значення, розташованих на території міста Києва;

10) отримує інформацію стосовно діяльності всіх підприємств, установ та організацій на території міста, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, в частині, що стосується життєдіяльності міста Києва.

Стаття 29. Функції і повноваження Київської міської ради

1. До виключної компетенції Київради належать і вирішуються виключно на пленарних засіданнях Київради такі питання.

Питання організаційного характеру:

1) затвердження регламенту ради;

2) вирішення відповідно до закону питання про мову (мови), якою користуються у своїй роботі рада, її виконавчий орган та яка використовується в офіційних оголошеннях;

3) утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

4) обрання на посаду та звільнення з посади голови ради та заступника голови ради – секретаря ради в порядку, передбаченому цим Законом;

5) обрання Уповноваженого Київради з прав людини в порядку, визначеному цим Законом; визначення чисельності і структури секретаріату Уповноваженого, витрат на його утримання; затвердження Положення про Уповноваженого Київради з прав людини;

6) затвердження відповідно до закону Положення про помічника-консультанта депутата ради та опису посвідчення помічника-консультанта депутата ради;

7) затвердження за пропозицією міського голови структури Уряду міста;

8) заснування засобів масової інформації Київради, призначення і звільнення їх керівників;

9) затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання (в тому числі позачергового заслуховування);

10) заслуховування щорічної доповіді Уповноваженого Київради з прав людини;

11) заслуховування звіту міського голови про діяльність Уряду міста Києва (в тому числі позачергового заслуховування);

12) заслуховування звітів постійних комісій ради;

13) заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;

14) розгляд запитів депутатів, прийняття рішень з їх приводу;

15) прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;

16) прийняття рішення про недовіру міському голові;

17) прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень міського голови у випадках, передбачених законом;

18) скасування актів Уряду міста Києва, які не відповідають Конституції чи законам України, рішенням Київради, прийнятим у межах її повноважень;

19) погодження в установленому порядку кандидатур для призначення на посаду керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території міста Києва, які перебувають у державній власності.

20) прийняття рішення про проведення міського референдуму;

21) прийняття відповідно до законодавства рішень про організацію проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та міського голови;

22) прийняття рішень про наділення органів самоорганізації громади окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

23) прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів самоорганізації громади у випадках, передбачених законом;

24) прийняття рішень про об’єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них;

25) затвердження договорів, укладених міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції;

26) затвердження Статуту громади міста Києва;

27) затвердження Положення про зміст, опис та порядок використання символіки громади міста;

Питання, пов’язані з районними в місті радами

27) визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у місті;

28) встановлення нормативів централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста;

29) прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених законом;

Питання планування та бюджету

31) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку міста, цільових міських;

32) затвердження Генерального плану розвитку міста Києва та змін до нього;

33) затвердження бюджету міста, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання бюджету;

34) прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів з бюджету міста;

35) встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності громади міста, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до бюджету міста;

36) встановлення порядку здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності громади міста;

37) встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом;

38) прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг у частині місцевих податків і зборів;

39) утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди;

40) прийняття рішень щодо випуску місцевих позик;

41) прийняття рішень, пов’язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, змінами в статусі цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України;

Питання майна

42) прийняття рішень про відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження міських програм приватизації, а також переліку об’єктів комунальної власності, що не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об’єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об’єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним; про надання в концесію об’єктів права комунальної власності; створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності громади міста;

43) прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень з управління майном, що належить до комунальної власності громади міста, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

44) вирішення питань про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;

45) надання згоди на передачу об’єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об’єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об’єктів державної власності;

46) функції оперативного управління комунальним майном Київрада передає Уряду міста Києва здійснює відповідний контроль;

Питання громадського порядку та безпеки

47) встановлення відповідно Правил з питань благоустрою території міста Києва, включаючи норми забезпечення чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

48) прийняття рішення про створення комунальної аварійно-рятувальної служби;

49) заслуховування повідомлень керівників органів внутрішніх справ про їх діяльність щодо охорони громадського порядку на території міста, порушення перед головним управлінням Міністерства внутрішніх справ у місті Києві питання про звільнення з посади керівників цих органів у разі визнання їх діяльності незадовільною;

50) прийняття рішення про створення за погодженням з Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві місцевої (муніципальної) міліції; визначення її чисельності, структури, функцій і повноважень; погодження призначення на посаду і звільнення з посади керівника муніципальної міліції;

51) прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями;

52) визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки;

3. У зв’язку із здійсненням містом Києвом столичних функцій Київська міська рада в межах своєї компетенції має право:

1) встановлювати порядок утримання та експлуатації об’єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості містобудування, землекористування та використання інших природних ресурсів;

2) встановлювати умови і розміри компенсаційних виплат відповідних органів, організацій і громадян, які не належать до складу територіальної громади міста, на покриття витрат, пов’язаних з використанням міської інфраструктури;

3) затверджувати проекти будівництва об’єктів розрахунковою кошторисною вартістю понад 5 млн. гривень, реалізація яких на території міста Києва на замовлення Київської міської державної адміністрації та районних виконавчих органів здійснюватиметься із залученням коштів державного та місцевих бюджетів;

4) припиняти право користування земельними ділянками та іншими природними ресурсами у випадках, передбачених чинним законодавством України;

5) приймати рішення про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення самовільно збудованих будівель та споруд у порядку передбаченому законодавством;

6) встановлювати більш високі, ніж загальнодержавні, нормативи екологічної безпеки та плати за забруднення навколишнього природного середовища на території міста;

7) встановлювати більш високі, порівняно з державними, вимоги до збереження традиційного середовища, пам’яток ландшафту, дотримання режиму охоронних зон;

8) встановлювати, виходячи з можливостей бюджету міста та економічної ситуації в місті, більш високі, порівняно з державними, соціальні стандарти (Київський соціальний стандарт), включаючи перелік медичних послуг, які надаються безоплатно, розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати в її погодинному чи місячному обчисленні;

9) визначати порядок організації та проведення недержавних масових громадських заходів політичного, релігійного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру.

Стаття 30. Функції і повноваження Уряду міста Києва

1. Уряд Києва від імені Київради виконує функції оперативного управління майном громади міста Києва, координації рішень і дій виконавчих органів районних у місті рад, організації взаємодії з органами виконавчої влади.

2. До відання Уряду міста Києва належать:

У сфері управління комунальною власністю громади міста

1) управління в межах, визначених Київрадою, майном, що належить до комунальної власності громади міста;

2) здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності громади міста в порядку, встановленому Київрадою;

3) заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності громади міста;

4) підготовка і внесення на розгляд Київради пропозицій стосовно порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм;

5) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій стосовно визначення сфер господарської діяльності та переліку об’єктів, які можуть надаватися в концесію, подання раді письмових звітів про перебіг і результати відчуження комунального майна;

6) узгодження програм соціально-економічного та культурного розвитку районів міста Києва, їх цільових програм.

2. З огляду на статус міста Києва як історичного міста України та у зв’язку зі здійсненням містом Києвом столичних функцій Уряд міста Києва має право:

1) придбавати у власність жилі і нежилі приміщення, адміністративні, виробничі та інші об’єкти, що належать до інших форм власності, якщо вони необхідні для здійснення містом столичних функцій;

2) здійснювати управління об’єктами державної власності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, а також частками (акціями, паями) акціонерних товариств, розташованих у місті Києві, які передаються до сфери управління Уряду міста Києва в установленому порядку;

3) залучати кошти інвесторів (забудовників) у порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київрадою, з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста;

4) за погодженням з Київрадою, виступати гарантом вітчизняних та іноземних інвестицій і кредитів, що надаються підприємствам, майно яких перебуває в комунальній власності або передано до сфери управління Уряду міста Києва;

5) здійснювати облік і контроль за використанням нежитлового фонду державними органами, підприємствами, установами та організаціями, які засновані на державній власності, розташованими в місті, брати участь у вирішенні питань оренди нежилих приміщень, що належать державним підприємствам, установам та організаціям, в порядку, визначеному Фондом державного майна України;

6) брати участь в укладанні міжнародних договорів, що стосуються міста;

7) здійснювати комплексну державну експертизу інвестиційних програм та проектів будівництва для розміщення на території міста Києва об’єктів, що будуватимуться, незалежно від підпорядкування і форм власності інвесторів і замовників, обсягів і джерел фінансування;

8) користуватися в установленому порядку банками даних центральних органів, використовувати державні, в тому числі урядові, системи зв’язку і комунікації, якщо це необхідно для виконання столичних функцій;

9) координувати діяльність підприємств усіх форм власності в частині енергопостачання споживачів з метою забезпечення надійного функціонування систем життєзабезпечення міста.

3. Уряд м.Києва є головним розпорядником коштів міського бюджету і використовує їх лише за призначенням, визначеним Київрадою.

РОЗДІЛ IX

Особливості відносин органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади в місті Києві

Стаття 31. Виконавча влада в місті Києві. Предмети відання Київської міської державної адміністрації

1. Виконавчу владу в місті Києві здійснює Київська міська державна адміністрація.

2. Київська міська державна адміністрація на території міста Києва:

1) координує діяльність регіональних відділень центральних органів виконавчої влади в місті Києві;

2) здійснює управління об’єктами державної власності на території міста Києва, переданими їй в управління в установленому законом порядку;

3) у межах своєї компетенції здійснює контроль за дотриманням законності, забезпечує охорону прав, свобод і законних інтересів громадян у місті Києві;

4) виносить на позачерговий розгляд Київради, районних у місті рад проекти рішень з питань, що стосуються її діяльності;

5) у разі необхідності оскаржує в суді рішення Київради, районних у місті рад, їх виконавчих органів.

Стаття 32. Засади взаємовідносин органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади міста Києва і Київської області

1. Органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади міста Києва і Київської області будують свої взаємовідносини на договірних, компенсаційних та інших, визначених чинним законодавством, засадах.

2. Органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади міста Києва в межах своєї компетенції забезпечують:

1) виділення земельних ділянок, будинків, споруд і нежилих приміщень органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування Київської області, місцем розташування яких відповідно до законодавства визначено місто Київ, а також установам і службам, що забезпечують їх функціонування;

2) надання на договірних засадах комунальних, інженерних, соціально-культурних, транспортних, інформаційних та інших послуг органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування Київської області, а також установам і службам, що забезпечують їх функціонування;

3) участь органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування Київської області в розробці та реалізації спільних цільових програм розвитку та окремих проектів, заходів з охорони довкілля, поточних планів використання трудових ресурсів, будівництва автомобільних шляхів, систем зв’язку, об’єктів інженерно-комунального призначення тощо.

3. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування Київської області забезпечують:

1) дотримання режиму приміської зони міста Києва;

2) визначення перспективних зон обов’язкового резервування земель у приміських зонах для житлового та промислового будівництва.

4. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування Київської області беруть участь у проведенні спільних природоохоронних заходів у місті Києві та Київській області, а також у забезпеченні здійснення містом Києвом функцій столиці України шляхом сприяння:

1) будівництву, реконструкції та утриманню на території Київської області об’єктів, необхідних для здійснення містом Києвом столичних функцій;

2) утриманню та розвитку систем зв’язку, державних автомобільних шляхів загального користування та інших транспортних систем на території Київської області, пов’язаних із здійсненням містом Києвом столичних функцій;

3) розвитку об’єктів соціально-культурного та комунального призначення на території Київської області, необхідних для потреб міста Києва та Київської області;

4) забезпеченню міста продовольством;

5) вирішенню питань розширення меж міста Києва, якщо це необхідно для здійснення містом Києвом столичних функцій.

5. Витрати бюджету Київської області, пов’язані із сприянням у здійсненні містом Києвом столичних функцій, компенсуються з Державного бюджету України.

6. Розрахунки з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування Київської області щодо витрат, пов’язаних з виконанням містом Києвом столичних функцій, здійснюються за рахунок коштів, виділених з Державного бюджету України місту Києву на виконання цих функцій.

Стаття 33. Відносини органів місцевого самоврядування міста Києва з підприємствами, установами та організаціями, що розташовані на території міста Києва

1. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності громади міста Києва, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

2. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності громади міста Києва, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності в межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

3.З питань, віднесених до відання органів місцевого самоврядування міста Києва, на їх вимогу підприємства, установи та організації, що не перебувають у комунальній власності громади міста Києва, надають відповідну інформацію.

4. Органи місцевого самоврядування міста Києва можуть ініціювати перевірки та організовувати їх проведення на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади.

РОЗДІЛ X

Особливості відносин власності та земельно-майнових відносин у місті Києві

Стаття 36. Власність та розмежування власності на території міста Києва

1.Розмежування об’єктів комунальної власності на власність громади міста Києва та власність громад районів міста Києва є предметом договорів між Київрадою та радами районів у місті.

2.З комунальної власності міста до власності громад районів у місті не можуть передаватися підприємства, організації, земельні ділянки, об’єкти та системи, що забезпечують функціонування та життєдіяльність міста: інженерні мережі (водогін, каналізація, електропостачання, газові мережі, території транспортних та інженерних коридорів); транспортні комунікації (вулиці, шляхи, магістралі, мости, набережні, шляхопроводи); міський транспорт (метрополітен, трамвай, тролейбус), а також інші об’єкти, визначені Статутом територіальної громади міста Києва.

Стаття37.Об’єкти власності, розташовані на території міста Києва, що не підлягають відчуженню

На території міста Києва не підлягають відчуженню землі, земельні ділянки, об’єкти, визначені законом і Рішеннями Київради.

РОЗДІЛ XI

Особливості землекористування та містобудування в місті Києві

Стаття 38. Засади землекористування та містобудування в місті Києві

1.Особливості землекористування та містобудування в місті Києві зумовлюються його статусом історичного міста України, столичними функціями та міжнародно-правовими зобов’язаннями міста Києва із збереження об’єктів, внесених до Списку всесвітньої спадщини.

2.Землекористування та містобудування в місті Києві здійснюється на засадах стійкого розвитку, пріоритетності охорони життя і здоров’я людини, законності, прозорості, збереження традиційного характеру середовища, ландшафту та з урахуванням рекомендацій ООН стосовно стійкого розвитку міст, забезпечення їх жителів достатнім (економічним) житлом і збереження об’єктів історичної спадщини.

3.Землекористування в місті Києві здійснюється з урахуванням інтересів громади міста Києва. Землі комунальної власності розглядаються як засіб забезпечення права громади на належне життєве середовище та інструмент наповнення бюджету міста через переважне, порівняно з продажем у приватну власність, використання інституту оренди земельних ділянок, які знаходяться в комунальній власності громади міста Києва.

4.Містобудівна діяльність здійснюється на основі Генерального плану міста Києва як частини Генерального плану Столичної агломерації, Правил забудови міста Києва, іншої містобудівної документації, затвердженої в установленому порядку, та з обов’язковим урахуванням норм із забезпечення безбар’єрності міського середовища (адаптованість до потреб людей з обмеженими фізичними можливостями), а також потреб жителів міста в достатньому (економічному) житлі.

Стаття 39. Землекористування в місті Києві

1. Землекористування в місті Києві є винятково цільовим. Питання зміни цільового призначення земельних ділянок розглядаються винятково на пленарних засіданнях Київради, гласно, з обов’язковою публікацією рішення та його підстав в “Офіційному віснику Київради”.

2. Реалізація прав (власності, оренди, користування) на земельні ділянки здійснюється винятково на конкурсних засадах і з обов’язковим врахуванням планів зонування території міста Києва, Генерального плану міста Києва як частини Генерального плану Столичної агломерації, детальних планів територій та іншої містобудівної документації, затвердженої в установленому порядку, з урахуванням наявної кадастрової інформації.

3. Ставки орендної плати за земельні ділянки встановлюються на основі правового (економіко-планувального) зонування території міста Києва.

4. Контроль за використанням земель міста Києва здійснюють у межах своєї компетенції Постійна комісія Київради з питань земельних ресурсів і Головне управління земельних ресурсів Уряду міста Києва.

Стаття 40. Повноваження Київради з питань землекористування та містобудування в місті Києві

Київрада вирішує питання:

1) встановлення порядку управління комунальною власністю міста Києва;

2) встановлення повноважень Уряду міста Києва, районних у місті рад та їх виконавчих органів у сфері використання, охорони, контролю за використанням та охороною землі, інших природних ресурсів, пам’яток культурної спадщини, пам’яток ландшафту на території міста Києва;

3) затвердження за поданням Київського міського голови переліку об’єктів нерухомості та описань меж земельних ділянок на території міста Києва, які не можуть бути відчужені або передані в оренду;

4) встановлення особливого режиму використання прибережної зони ріки Дніпро в межах міста Києва, з урахуванням природоохоронних, історико-культурних та інших обмежень;

5) вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу;

6) прийняття рішень про організацію територій і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об’єктів, які мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам’ятками природи (ландшафту), історії або культури, які охороняються законом;

7) надання, з урахуванням статусу міста Києва, його міжнародно-правових зобов’язань з охорони об’єктів Всесвітньої спадщини, згоди на розміщення на території міста нових об’єктів, сфера екологічного впливу діяльності яких, згідно з діючими нормативами, включає його територію;

8) затвердження правового (економіко-планувального) зонування території міста Києва;

9) встановлення відповідно до закону та правового (економіко-планувального) зонування території міста ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що знаходяться у комунальній власності;

10) встановлення ставок орендної плати, інших платежів за користування нерухомим майном комунальної власності;

11) встановлення порядку (підстав) надання пільг зі сплати земельного податку, орендної плати та інших платежів;

12) затвердження переліків: суб’єктів права користування земельними ділянками; суб’єктів користування пільгами із сплати земельного податку та орендної плати за користування земельними ділянками; земель, що оподатковуються, в тому числі, за пільговими ставками;

13) контролю над використанням та охороною земель, інших об’єктів нерухомості на території міста Києва;

14) створення єдиних реєстрів прав власності на нерухоме майно; реєстрів землекористувачів; орендарів нерухомості, що знаходиться в комунальній власності;

15) затвердження Генерального плану міста Києва як частини Генерального плану Столичної агломерації, детальних планів територій та іншої містобудівної документації із врахуванням інтересів і позицій жителів, потреб людей з обмеженими фізичними можливостями;

18) встановлення особливостей здійснення містобудівної діяльності на території міста Києва;

19) погодження меж і режимів використання: охоронюваних археологічних територій, територій державних заповідників, музеїв-заповідників, пам’яток ландшафту, охоронних зон пам’яток, а також історичних ареалів міста;

20) створення Містобудівного кадастру міста Києва;

21) надання рішень Київради, що підлягають обов’язковому оприлюдненню, для публікації в “Офіційному віснику Київради” та представлення на веб-порталі Київради та Уряду Києва.

Стаття 41. Повноваження Уряду міста Києва у сфері землекористування та містобудування в місті Києві

Уряд міста Києва забезпечує:

1) в порядку передбаченому законом розмежування земель державної і комунальної власності на території міста Києва та земель, що є власністю інших держав;

2) складання і ведення реєстрів землекористувачів; орендарів нерухомості, що знаходиться в комунальній власності громади міста Києва;

3) розробку (перегляд) Генерального плану міста Києва та його погодження в межах Асамблеї Великого Києва;

4) контроль за дотриманням містобудівного зонування відповідно до Генерального плану міста Києва;

5) розроблення детальних планів територій та іншої містобудівної документації з урахуванням інтересів і позицій жителів відповідних територій;

6) складання проектів межування території міста Києва;

7) встановлення, з дотриманням прав та інтересів власників, порядку відселення жителів багатоквартирних будинків, що підлягають знесенню за технічними вимогами або з міркувань суспільної необхідності у зв’язку з реновацією територій міста Києва, а також порядку вилучення в комунальну власність дачних земельних ділянок, розташованих на територіях міста Києва, які підлягають пере освоєнню;

8) ведення Земельного кадастру міста Києва з вирізненням у його складі як самостійного розділу Реєстру земель історико-культурного призначення;

9) складання та ведення Містобудівного кадастру міста Києва;

10) узгодження з відповідними органами виконавчої влади особливостей державних будівельних норм, норм щільності забудови, озеленення, інсоляції, встановлених з урахуванням статусу Києва як історичного міста, його столичних функцій, потреби забезпечення жителів міста достатнім (економічним) житлом, а також з урахуванням норм, які забезпечують безбар’єрність міського середовища;

11) розробку (перегляд) Правил забудови міста Києва;

12) територіальне визначення пам’яток ландшафту в місті Києві;

13) інвентаризацію зелених зон міста, охоронних зон пам’яток культурної спадщини та пам’яток ландшафту з винесенням їх меж у натурі;

14) розробку, з урахуванням міжнародно-правових зобов’язань міста Києва в частині збереження об’єктів Всесвітньої спадщини, а також документів ЮНЕСКО, Правил охорони культурної спадщини в місті Києві;

15) контроль за використанням земель та містобудівною діяльністю в місті Києві.

Стаття 42. Повноваження Київської міської державної адміністрації з питань землекористування та містобудування

1. Київська міська державна адміністрація:

1) контролює дотримання законності у сфері землекористування та містобудування на території міста Києва;

2) забезпечує впорядкування процедури реєстрації прав власності на земельні ділянки та нерухомість у місті Києві і визначення єдиного реєстраційного органу, вповноваженого надавати відповідний державний акт і вести Єдиний державний реєстр прав власності на земельні ділянки та нерухомість у місті Києві;

3) контролює дотримання суб’єктами містобудування державних будівельних норм– з особливостями, встановленими для міста Києва;

4) забезпечує прозору, ефективну процедуру погодження рішень стосовно землекористування та містобудування.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців після його офіційного опублікування.

2. Визнати таким, що втратив силу, Закон України “Про столицю України – місто-герой Київ” (Відомості Верховної Ради, 1999р., № 11, ст. 79; 2007р., №34, ст.444; 2008р., №5-6, №7-8, ст.78).

3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня офіційного опублікування цього Закону:

- вжити заходів щодо приведення у відповідність до вимог цього Закону структури Київської міської державної адміністрації та ліквідації районних у місті Києві державних адміністрацій;

- розробити положення про порядок узгодження державних цільових програм та регіональних програмних документів розвитку територій.

4. Міській та районним в місті Києві радам не пізніше шести місяців з дня офіційного опублікування цього Закону привести у відповідність до нього структури своїх виконавчих органів і обрати посадових осіб, передбачених цим Законом.

5. Положення цього Закону є підставою для:

- перегляду і прийняття змін до Статуту територіальної громади міста Києва, Генерального плану міста Києва, Правил забудови міста Києва (приведення останніх у відповідність до Закону України “Про охорону культурної спадщини” та Земельного кодексу України);

- прийняття, з урахуванням відповідних документів ЮНЕСКО, Правил охорони культурної спадщини в місті Києві;

- створення і ведення Містобудівного кадастру міста Києва.

6. Київраді, Уряду міста Києва та Київській міській державній адміністрації забезпечити перегляд та/або прийняття перелічених у п.3 прикінцевих положень документів протягом двох років після набуття чинності цим Законом.

Голова Верховної Ради України А. ЯЦЕНЮК

Джерело: "Народна самооборона"

Коментарі: