Юрій Луценко: Перемога Януковича сколихнула болото кучмізму

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ І. НАВЕДЕННЯ ПОРЯДКУ У СФЕРІ ПРОДАЖУ ТА ОРЕНДИ ЗЕМЛІ (КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА)

Розділ ІІ. ЗАТВЕРДЖЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ РОЗВИТКУ КИЄВА ДО 2020 РОКУ

Розділ III. ПРОВЕДЕННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОЇ РЕФОРМИ

Розділ IV. ОСНОВНІ НАПРЯМИ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ, РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ, ОСВІТИ ТА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Розділ V. РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА, СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ

Розділ VI. ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ ТА КОРУПЦІЄЮ

Розділ VII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ ТА ПІДЗВІТНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО ГОЛОВИ ТА КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Розділ VIII. РЕГЛАМЕНТ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕМОКРАТИЧНОЇ БІЛЬШОСТІ ТА РОЗПОДІЛ СФЕР ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

ВСТУП

Ми, представники демократичних сил у Київській міській раді — фракції Блоку Віталія Кличка, Блоку Юлії Тимошенко, Блоку «НАША УКРАЇНА — НАРОДНА САМООБОРОНА», — утворюємо демократичну більшість у Київській міській раді з метою гарантування прав киян на місцеве самоврядування, забезпечення їх добробуту, наведення порядку в місті та подолання корупції.

Ми разом гарантували киянам, що корумпована, злочинна київська влада буде змінена. Ми виконали свою обіцянку.

Ми утворили демократичну більшість для щоденної кропіткої роботи. Разом з киянами ми перетворимо Київ на:

Зелене місто-парк із збереженим історичним центром і розвинутими спальними районами.

Місто культури і туризму, міжнародний науково-освітній і діловий центр, у якому комфортно і безпечно жити.

Місто, в якому жителі мають високий рівень добробуту, якісне житло, нормальні дороги і зручний транспорт, безпечні комунальні мережі.

А головне — місто, в якому існує розвинуте самоврядування, де влада працює для киян, в їх інтересах, працює прозоро і відкрито, де мільярди гривень використовуються на розвиток міста, а не опиняються у приватних кишенях.

Розділ І. НАВЕДЕННЯ ПОРЯДКУ У СФЕРІ ПРОДАЖУ ТА ОРЕНДИ ЗЕМЛІ (КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА)

Для забезпечення належного використання земель (комунального майна) міста, містобудівної діяльності на його території до затвердження оновленого Генерального плану розвитку Києва необхідними є наступні заходи і дії:

· інвентаризація всіх земель, проданих за часів попередньої влади (до 5 тис. га вартістю 20 млрд. гривень), та повернення незаконно приватизованих земельних ділянок у власність київської громади;

· проведення грошової оцінки землі, продаж прав власності та оренди на земельні ділянки (комунальне майно) винятково на відкритих торгах (аукціонах) з урахуванням функціонального призначення цих ділянок (продаж інвестиційних проектів). Встановлення мораторію на відведення земельних ділянок без затверджених детальних планів територій;

· проведення розмежування земель державної і комунальної власності, інвентаризації земель з визначенням територіально зелених зон міста;

· забезпечення в усіх майбутніх інвестиційних проектах приміщень для продуктових магазинів, які перебуватимуть у власності міської громади і не підлягатимуть перепрофілюванню чи приватизації;

· належне оформлення прав власності та користування, створення єдиного реєстру майнових прав на землю та об’єкти нерухомості;

· встановлення чіткого та однозначно виписаного порядку набуття права власності на земельні ділянки (комунальне майно), внесення до нього прямої вимоги відкритого характеру процесу набуття прав власності, включно з повідомленням про надходження заявок на купівлю ділянок (комунальне майно);

· обмеження кола суб’єктів права постійного користування земельними ділянками винятково неприбутковими організаціями (установами);

· врегулювання питань оподаткування підземних і плавучих споруд;

· встановлення переліку земель та об’єктів, що не підлягають відчуженню, зокрема:

(1) землі загального користування, землі транспортних магістралей, вулиці, площі, проїзди, дороги, набережні, парки, лісопарки, сквери, сади, бульвари, водойми; (2) землі природних територій, що підлягають особливій охороні; (3) землі прибережної смуги ріки Дніпро; (4) землі рекреаційних зон та зелених зон загального користування; (5) земельні ділянки земель історико-культурного призначення та природно-заповідного фонду; (6) землі пам’яток археології; (7) пам’ятки культурної спадщини відповідно до переліку, що встановлюється Київрадою; (8) щойно виявлені об’єкти культурної спадщини, пам’ятки ландшафту, до вирішення питання їх правового статусу; (9) об’єкти оздоровчого призначення відповідно до переліку, що встановлюється Київрадою; (10) об’єкти, подаровані місту Києву, громаді міста Києва, збудовані або створені за кошти, зібрані громадою міста (району міста) та/або окремими громадянами.

Розділ ІІ. ЗАТВЕРДЖЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ РОЗВИТКУ КИЄВА ДО 2020 РОКУ

1. Затвердити після громадського обговорення новий Генеральний план розвитку Києва до 2020 року, який передбачатиме:

· збереження та відновлення історичного центру міста, заборону будівництва багатоповерхівок та офісів в цій частині міста, винесення з неї адміністративних установ, створення в центрі Києва пішохідних зон. Чітке зонування міста з визначенням меж і режимів забудови (зонінг);

· заборону будівництва висотних будинків «вікна у вікна» поруч з уже збудованим житлом. Перегляд з цією метою Правил забудови міста Києва та державних будівельних норм, включаючи: перегляд норм інсоляції, щільності забудови, озеленення. Створення громадської будівельної інспекції, яка буде здійснювати нагляд за якістю і законністю будівництва.

Дозвіл на будівництво буде видаватися лише після громадського обговорення та згоди мешканців сусідніх будинків;

· збереження і створення нових скверів, парків, дитячих і спортивних майданчиків, спеціальних скейт-парків і веломайданчиків, перехід від політики забудови берегів до політики створення паркових зон вздовж і біля всіх водних об’єктів Києва з урахуванням Європейської ландшафтної конвенції і Київської ландшафтної хартії;

· створення і ведення Містобудівного кадастру. Встановлення в якості складової містобудівної документації меж і режимів: охоронюваних археологічних територій, територій пам’яток-споруд, комплексів і визначних місць, державних заповідників, музеїв-заповідників, пам’яток ландшафту, охоронних зон;

· створення Центру документації пам’яток міста Києва з метою виявлення, узаконення та визначення територіальної пам’ятки ландшафту, визначення територіально охоронних зон пам’яток культурної спадщини, взяття на облік усіх природних і ландшафтних об’єктів Києва, включно з усіма деревами-довгожителями (віком понад 80 років);

· впорядкування ситуації з “малими архітектурними формами” — кіосками, палатками, зовнішньою рекламою, нелегальним гральним бізнесом;

· будівництво соціального житла, а також житла економ-класу за помірними цінами;

· внесення до Державних будівельних норм вимог, що забезпечують безбар’єрність міського середовища;

· території для будівництва університетських комплексів (студентських містечок) з житлом для студентів, аспірантів і викладачів;

· комплексну реконструкцію існуючих студентських гуртожитків за європейськими параметрами;

· збільшення бюджетного фінансування та залучення приватного капіталу для розвитку транспортної інфраструктури міста;

· впровадження комплексної програми будівництва нових і реконструкції існуючих автошляхів, мостових переходів, будівництво нових розв’язок та доріг (кільцевих трас, вулиць безперешкодного руху, тунелів, виділення окремих смуг для громадського транспорту на основних магістралях міста та велосипедних доріжок);

· запровадження сучасної комп’ютерної системи регулювання транспортних потоків, обмеження руху транспорту в центральній частині міста, обмеження вантажних перевезень та здійснення ремонтних робіт на транспортних магістралях міста лише в нічний час;

· будівництво дешевих муніципальних паркінгів, у т.ч. підземних, та недорогих стоянок, що дозволить ліквідувати «пробки» на дорогах;

· зниження цін на паркування та заохочення водіїв користуватися ним. Кошти від міських парковок будуть накопичуватися на спеціальних рахунках з цільовим використанням винятково на проектування та будівництво паркінгів;

· продовження будівництва нових ліній метро до Теремків, Троєщини, Виноградаря та Дарниці, створення єдиної системи метро та залізничного транспорту, будівництво ліній легкого метро;

· запровадження нових маршрутів тролейбусів, швидкісних трамваїв, заміну протягом двох років небезпечних маршруток на комфортабельні автобуси і тролейбуси;

· будівництво до 2010 року двох нових мостів, які поєднають Троєщину та Позняки з правим берегом міста;

· будівництво великої і малої кільцевих доріг з двома новими мостами;

· моніторинг дотримання, реалізації і внесення змін до оновленого Генерального плану розвитку міста.

2. З метою забезпечення узгодженого розвитку територій столичної агломерації (Бориспільський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Києво-Святошинський, Обухівський райони) створити Асамблею Великого Києва, до якої мають увійти керівники органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування Києва районного та обласного рівнів.

Асамблея має узгодити головні документи, що стосуються розвитку територій (зокрема, генеральні плани), маючи на меті вироблення єдиного Генерального плану Столичної агломерації (Великого Києва), зокрема:

· Генеральний план Столичної агломерації із врахуванням аналогічних документів суб’єктів агломерації, особливостей їх розвитку (що стосуються територіального устрою, землекористування, природних ландшафтів, економічного і трудового потенціалів, ресурсів, демографічної ситуації тощо), а також реальних потреб та інтересів територіальних громад;

· середньострокову (на п’ять років) Рамкову програму розвитку Столичної агломерації — як етапного документа з реалізації Генерального плану Столичної агломерації.

Рамкова програма визначає головні положення, орієнтири, обмеження та спільні підходи в рамках Генерального плану, які суб’єктам агломерації доцільно врахувати під час розробки (опрацювання, коригування) власних середньострокових програм розвитку;

· програму моніторингу реалізації суб’єктами агломерації середньострокових програм розвитку, відповідності їх результатів положенням Генерального плану Столичної агломерації та середньострокової Рамкової програми розвитку Столичної агломерації;

· доповіді з аналізом досягнутих результатів і пропозиціями стосовно коригування Генерального плану, середньострокової Рамкової програми розвитку Столичної агломерації та відповідних документів суб’єктів агломерації.

Розділ IІІ. ПРОВЕДЕННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОЇ РЕФОРМИ

Проведення житлово-комунальної реформи є одним з головних завдань Демократичної більшості.

У результаті її здійснення будуть створені умови, за яких кожен киянин отримає якісні комунальні послуги за доступною ціною, матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду, а незахищені верстви громадян отримають від держави безоплатно або за доступну плату соціальне житло.

З цією метою ми спрямуємо зусилля на такі заходи:

1. Забезпечити прозорість черги на отримання житла, створення єдиного міського реєстру черговиків, оприлюднення зведеної інформації про обсяги отримуваного містом житла (від компаній-забудовників) та просування черги.

2. Врегулювати проблеми розвитку житлової інфраструктури, запровадити сучасну систему управління житловим фондом і житловим господарством.

Стимулювати житлове будівництво та забезпечити цій галузі пріоритетний розвиток. Сформувати фонд земель комунальної форми власності для житлового будівництва, нарощування обсягів будівництва житла економ— класу.

3. Запровадити обов’язкову вимогу для забудовників щодо заміни підземних інженерних комунікацій кварталу, де проводиться забудова.

Розробити і втілити в життя загальноміську комплексну програму «Київська інфраструктура—2012», яка дозволить до 2012 року оновити 50% підземних комунікацій. Залучити з цією метою кошти комерційних банків і гранти міжнародних фондів.

4. Виконати в повному обсязі програму «Доступне житло», створити орендний сектор у цій сфері.

Системно реконструювати мікрорайони із застарілим житловим фондом («хрущовки») з наданням мешканцям нових квартир у цих самих мікрорайонах.

5. Розширити доступ до житлових кредитів. Стимулювати банки та іпотечні установи до надання довгострокових кредитів за помірною ставкою (5-7% річних).

Ухвалити столичну програму безвідсоткового молодіжного кредитування на 25 років.

6. Забезпечити захист прав інвесторів (громадян, які за власний кошт набувають житло), для чого запровадити практику відкритих презентацій будівельних проектів до початку будівництва та заборонити забудовнику до отримання ордеру на будівництво і проведення презентації проекту вести рекламну кампанію і здійснювати залучення коштів інвесторів (продаж майбутнього житла).

7. Забезпечити економічну обґрунтованість, прозорість і справедливість формування комунальних тарифів та встановити жорсткий контроль над тарифами всіх підприємств-монополістів.

Встановити ціни на комунальні послуги відповідно до реального рівня доходів громадян і якості наданих послуг. Запровадити прямі договори між організаціями — надавачами житлово-комунальних послуг та споживачами, що зменшить рівень плати за ці послуги.

Створити Громадський тарифний комітет Києва, який дозволить громаді контролювати обґрунтованість тарифів на житлово-комунальні послуги.

8. Запровадити програму енерго— та тепло збереження. Встановити за рахунок міста в усіх квартирах і житлових будинках лічильників води, тепла, електроенергії.

9. Визначити стандарти послуг, які надаються користувачам комунальними службами. Створити рівні умови їх надання в усіх районах міста, виконати програму «Київ без околиць».

10. Створити житлово-комунальну інспекцію як незалежний громадський орган контролю за якістю житлово-комунальних послуг у Києві. Розробити та затвердити план розміщення опорних пунктів комунальних служб міста, що покращить оперативність реагування на звернення громадян.

Запровадити чіткий і прозорий механізм призначення керівників житлово-експлуатаційних організацій.

11. Децентралізувати комунально-господарські служби, знизити їх ресурсовитратність і покращити якість послуг, створити рівні умови для функціонування комунальних і приватних ЖЕКів, житлово-будівельних кооперативів та об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Під час залучення на конкурентних засадах приватних структур для надання житлово-комунальних послуг, забезпечити жорсткий контроль за їх діяльністю.

12. У стислі терміни втілити в життя програму з передачі на баланс існуючим об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам прибудинкових територій.

Сприяти створенню нових об’єднань співвласників багатоквартирних будинків з передачею на їх баланс прибудинкових територій.

13. Створити у столиці Центр інформаційного забезпечення реформи житлово-комунального господарства. За рік виробити та затвердити пропозиції щодо комплексної реформи галузі.

Розділ ІV. ГОЛОВНІ НАПРЯМИ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ, РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ, ОСВІТИ ТА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

1. Переорієнтувати витрати бюджетних коштів на вирішення соціальних питань, розвитку освіти, медицини, збереження культурної спадщини міста, історичних пам’яток і ландшафтів.

Перетворити Київ на міжнародний культурний і туристичний центр. Це дозволить створити додаткові робочі місця та суттєво поповнити міський бюджет.

2. Децентралізувати сферу освіти. Територіальні громади районів мають управляти закладами освіти районного рівня.

Продовжити будівництво нових шкіл і дитячих закладів відповідно до реального числа дітей у мікрорайонах та відновити діяльність незаконно перепрофільованих.

Забезпечити будівництво дитячих і сімейних оздоровчих та розважальних комплексів, розвиток районних центрів дитячої творчості.

3. Створити реальну систему заохочення педагогічних працівників до роботи у столичних закладах освіти (в тому числі за рахунок муніципальних доплат, надання соціального житла, ваучерів для медичного страхування, що оплачуватимуться із столичного бюджету, бонусів для придбання комп’ютерів, фахової літератури тощо).

4. Запровадити дистанційні програми навчання для людей з обмеженими можливостями та зайнятих на виробництві. Забезпечити доступ до швидкісного Інтернету всіх навчальних закладів, бібліотек, музеїв.

5. Припинити практику перепрофілювання, нецільової оренди закладів науки, освіти, культури, охорони здоров’я.

За два роки вирішити питання з наданням достатніх приміщень столичним бібліотекам, музеям, театрам, закладам науки. Запровадити дієву фінансову підтримку цих закладів.

6. Припинити варварську забудову музею «Київська фортеця». Скасувати всі незаконні рішення щодо забудови території музею.

Захистити від рейдерів Андріївський узвіз, ініціювати питання щодо створення державного історико-культурного заповідника «Андріївський узвіз». Зберегти унікальну атмосферу художніх галерей, виставок під відкритим небом, театрів і музеїв.

7. Стимулювати діяльність творчих спілок та майстрів, культурних та освітніх рухів. Припинити практику відбирання у них приміщень. Творчі майстерні стануть недоторканними для рейдерів.

8. Зберегти і збільшити соціальні виплати та програми, спрямовані на підтримку пенсіонерів, сиріт, інвалідів, багатодітних та одиноких матерів, студентів, молодих спеціалістів.

Запровадити регулярні муніципальні доплати до стипендії студентам київських вищих і середніх спеціальних навчальних закладів.

Запровадити постійні муніципальні надбавки розміром до 600 гривень до заробітних плат освітян, медиків, працівників культури та соціальної сфери, а також пенсій інвалідам та ветеранам війни, соціальної допомоги багатодітним та одиноким матерям.

Ініціювати законодавчі зміни щодо збільшення пенсій. Рівень київських пенсій має відповідати столичним цінам.

9. Запровадити додатково до державної матеріальну допомогу при народженні дитини в розмірі 25 тис.грн. та щомісячних виплат у розмірі 500 грн. кожній новонародженій дитині протягом одного року.

Забезпечити щорічні виплати на оздоровлення кожної дитини дошкільного віку в розмірі 1,5 тис.грн., шкільного віку — в розмірі 2 тис. грн.

10. Створити єдину систему обліку малозабезпечених громадян. Пільги та доплати мають отримувати винятково ті, хто реально їх потребує.

Удосконалити мережу соціальних працівників з догляду за людьми, які потребують матеріальної, фізичної чи психологічної допомоги.

11. Не допустити подальшого зростання цін на продукти першої необхідності.

Запровадити спеціальні дисконтні картки для пенсіонерів і малозабезпечених, багатодітних сімей та інвалідів для придбання продуктів харчування, ліків, проїзду у транспорті.

12. Встановити пріоритетне право на оренду приміщень організаціям, що опікуються малозабезпеченими киянами, людьми з обмеженими можливостями, іншими пільговими категоріями громадян.

Прийняти програму максимального залучення людей з обмеженими можливостями до суспільного життя.

13. Підпорядкувати районні медичні установи місцевим органам влади і самоврядування. Громади самостійно визначатимуть свої потреби в медицині і шляхи її розвитку.

14. Встановити жорсткий контроль за реалізацією права киян на безкоштовну медичну допомогу.

Запровадити дієву систему медичного страхування. Здійснити оплату медичного страхування малозабезпечених киян за рахунок міського бюджету.

Розвивати сімейну медицину. Сімейний лікар, який стежить за станом здоров’я пацієнтів протягом багатьох років, виявлятиме захворювання на ранній стадії.

Запровадити оздоровчу карту маленького киянина: консультації (гаряча лінія), забезпечення пільговими путівками.

15. Забезпечити дієвість системи районних центрів здоров’я. Спрямувати їх діяльність на профілактику захворювань і пропаганду здорового способу життя, забезпечити жорстку протидію поширенню наркоманії та токсикоманії. Встановити жорсткі обмеження паління та розпиття спиртних напоїв у громадських місцях.

За два роки кожне київське подвір’я обладнати спортивним інвентарем.

16. Організувати навчання професійних менеджерів у галузі охорони здоров'я. Лікарі не повинні виконувати невластиві їм функції: вони будуть лікувати, а менеджери — управляти.

17. Забезпечити чистоту в під’їздах, належне освітлення київських вулиць, парків і скверів.

Впровадити та закріпити систему роздільного збирання сміття. Оптимізувати на території міста збирання вторинної сировини, придатної для використання. Розширити систему пунктів збирання вторинної сировини.

Встановити жорсткий контроль за недопущенням викидання сміття у невстановлених місцях, забезпечити постійне прибирання вулиць міста, їх вологе прибирання та полив.

Розширити зони зелених насаджень та організовані зони відпочинку, забезпечити постійне їх прибирання та підтримання в належному стані.

18. Підвищити рівень контролю за токсичними викидами автомобілів, розробити і впровадити систему очищення міста від вихлопних газів. Обладнати всі автомобілі каталізаторами вихлопних газів.

Надавати пріоритет екологічним видам транспорту, зокрема тролейбусам, трамваям і метро. Розпочати перехід громадського транспорту на користування газом, біодизелем та біоетанолом.

19. Винести екологічно небезпечні підприємства за межі міста, ліквідуватизавод зі спалення сміття «Енергія», реконструювати станцію аерації у Бортничах за найжорсткішими світовими екологічними стандартами.

Збудувати нові сміттєпереробні заводи потужністю до 6 млн. т/рік за межами міста. Змусити київські підприємства забезпечити європейський рівень очищення промислових стоків і викидів.

20. Запровадити програму «Чиста вода» та збудувати систему очищення питної води шляхом впровадження новітніх технологій (очищення діоксидом хлору).

Активніше залучати до вирішення екологічних проблем недержавні підприємства. Конкуренція змусить муніципальні служби працювати краще, а кияни отримають чисте місто.

Розділ V. РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА, СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ

1. Забезпечити нормальні умови для ведення бізнесу, гарний інвестиційний клімат.

Налагодити рівноправні відносини між платниками податків та фіскальними органами. Здійснювати жорсткий нагляд за дотриманням контролюючими організаціями порядку та умов перевірки суб’єктів господарювання.

2. Удосконалити процедури реєстрації малого і середнього бізнесу та гарантувати функціонування «єдиного вікна», що дозволить запобігти зловживанням у цій сфері та водночас спростить умови діяльності добросовісних платників податків.

3. Здійснити комплексну програму з підготовки міста до проведення Євро-2012 з розбудовою необхідної транспортної, готельної, спортивної інфраструктури.

4. Домагатися створення стабільних і достатніх джерел фінансового забезпечення потреб органів місцевого самоврядування шляхом податкового стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, запровадження місцевого податку на нерухомість («податку на багатство»), жорстко залежного від якості і площі житла.

Розділ VI. ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ ТА КОРУПЦІЄЮ

1. Забезпечити безпеку киян, навести порядок у місті, оголосити непримиренну війну злочинцям, завершити розслідування афери «Еліти-центру».

2. Припинити корупційну практику виділення землі без погоджених проектів. Приймати тільки цілісні інвестиційні проекти, які передбачені Генеральним планом розвитку Києва та які містять таку складову, як соціальна інфраструктура.

3. Запровадити персональну відповідальність чиновників за порушення правил забудови. Наполягати на кримінальній відвідальності службовців, яких спіймано на хабарі.

4. Створити умови для здійснення громадського контролю за діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування у місті Києві.

Утворити Громадські ради при всіх органах влади, електронні системи інформування населення (київську громаду) про місцевий бюджети, «гарячі телефонні лінії» для того, щоб громадяни могли повідомляти про факти корупції, тиску та вимагання.

5. Викорінити корупцію в системі середньої та вищої освіти.

6. Ініціювати програми правової освіти для усунення звичаєвої корупції, збільшити присутність соціальної реклами у ЗМІ, забезпечити публікацію щорічних соціологічних опитувань щодо стану корупції в Києві.

Розділ VII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ ТА ПІДЗВІТНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО ГОЛОВИ ТА КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

1. Добитися ухвалення Закону «Про місто Київ — самоврядну територію, столицю України», який би забезпечив київське самоврядування, утворення мегаполісу «Великий Київ» та його стійкий розвиток.

2. Переглянути Статут територіальної громади міста Києва, передбачивши насамперед: посилення ролі громади у прийнятті рішень, формуванні та реалізації політики міста; посилення ролі громад районів, районних рад та їх виконавчих комітетів, передбачивши зокрема:

· вимогу, згідно з якою рішення органів місцевого самоврядування нормативного характеру набувають чинності за умови та з моменту їх оприлюднення (публікації в офіційному друкованому виданні Київради);

· вимогу, згідно з якою рішення, що стосуються життєвих інтересів громади міста, громад районів міста, приймаються винятково після громадських обговорень (слухань) відповідного рівня;

· громадське обговорення бюджету міста Києва, програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Києва, комплексних міських програм на етапах підготовки, а також звітів про виконання;

· затвердження Положення про місцеві ініціативи, громадські слухання та загальні збори у місті Києві, забезпечивши дієвість та чіткий порядок використання цих інструментів громадянами;

· перелік основних документів, які підлягають оприлюдненню (бюджет міста та звіт про його виконання; Генеральний план розвитку міста Києва та інші документи, що стосуються землекористування та містобудівної діяльності: детальні плани територій (ДПТ); Правила забудови міста Києва; внесення змін до містобудівної документації, рішення Київради про відведення земельних ділянок для будівництва і проведення інвестиційних конкурсів, рішення Архітектурно— містобудівної ради міста Києва стосовно розгляду та погодження окремих містобудівних проектів);

· обов’язкову публікацію проектів рішень з питань відведення земельних ділянок на офіційному інтернет-порталі Київради для ознайомлення киян та автоматичного зняття з розгляду неопублікованих проектів рішень;

· порядок обговорення містобудівної документації та врахування інтересів громадян під час проведення містобудівної діяльності, який дасть можливість громаді визначати перспективи розвитку своєї території;

· норму, згідно з якою інформація, представлена на офіційному ВЕБ-порталі Київської міської ради та веб-сайтах відповідних структур Уряду міста систематично (не рідше одного разу на тиждень) оновлюється.

3. Реорганізувати систему міської влади, передбачивши чіткий організаційний розподіл повноважень між представницьким і виконавчим органами місцевого самоврядування, міським головою, органами державної виконавчої влади через:

· усунення практики: (а) виконання повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування місцевими державними адміністраціями; (б) суміщення повноважень голови Київської міської державної адміністрації і Київського міського голови;

· зосередження виконавчих функцій в єдиному виконавчому органі міського самоврядування — Уряді міста Києва, який очолює Київський міський голова;

· заборону суміщення депутатського мандата Київради з посадами в Уряді Києва;

· посилення представництва інтересів територіальних громад районів міста через участь голів районних виконавчих комітетів в Уряді міста Києва. Створення у складі постійних комісій Київради Постійної комісії з питань розвитку районів;

· ухвалення комплексного проекту рішення Київської міської ради щодо делегування повноважень районним у місті Києві радам. Місцеве самоврядування має починатися на рівні районів;

· запровадження європейських параметрів децентралізації, коли райони готують бюджети, а громада контролює видатки з них;

· створення органів самоорганізації населення, запровадження механізму їхньої підтримки, дотримання принципу незалежності цих органів від міської та районної влади;

· розробка і впровадження нової схеми розподілу повноважень в Уряді міста Києва, виконавчих комітетах районних у місті рад та їх структурних підрозділах;

· проведення інвентаризації та концентрації чинних державних цільових і галузевих програм; оцінку ефективності, узгодження з державними та укрупнення міських програм з метою усунення розпорошення та неефективного витрачання коштів державного та міського бюджетів;

· створення при Київській міській раді інституту стратегічного планування з функціями підготовки проектів стратегії та середньострокових програм розвитку Києва, моніторингу їх виконання та внесення пропозицій стосовно їх коригування.

4. Запровадити програму моніторингу діяльності міської влади, що здійснюється коаліцією (консорціумом) неурядових організацій — аналітичних і соціологічних служб із систематичним оприлюдненням отриманих результатів (соціологічні опитування; проведення фокус-груп; експертиза актів Київради, Уряду міста Києва, міського голови, районних у місті рад, їх виконавчих органів, Київської міської державної адміністрації).

Розділ VIII. РЕГЛАМЕНТ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕМОКРАТИЧНОЇ БІЛЬШОСТІ ТА РОЗПОДІЛ СФЕР ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

1. Демократична більшість у Київській міській раді (далі — Більшість) — це добровільне об'єднання депутатських фракцій, яке формується в Київській міській раді за результатами виборів, на основі узгодження їх суспільно-політичних позицій.

До складу Більшості належать понад половина чисельного складу депутатів Київської міської ради. Суб'єктами Більшості є фракції: Блоку Віталія Кличка, Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», Блоку Юлії Тимошенко в Київській міській раді.

2. Більшість формується на період повноважень Київської міської ради. Всі учасники Більшості зобов'язані забезпечувати її стабільну і злагоджену роботу.
3. Головними завданнями Більшості є: втілення в життя Плану першочергових заходів демократичної більшості в Київській міській раді, реалізація передвиборних зобов’язань, формування і проведення узгодженої кадрової політики, контроль за ефективністю роботи призначених посадових осіб.

4. Керівними органами Більшості є: (1) Загальні збори Більшості; (2) Рада Більшості.

5. Загальні збори є вищим керівним органом Більшості. Загальні збори складаються з депутатів Київської міської ради — членів фракцій, що належать до Більшості. Загальні збори Більшості є правомочними, якщо в них беруть участь не менше половини депутатів кожної фракції — суб'єкта Більшості.

Загальні збори Більшості розглядають проекти рішень тільки після попереднього розгляду і схвалення їх Радою Більшості.

Загальні збори можуть обговорювати і приймати рішення або заяви з будь-якого питання, що є предметом Київської міської ради чи інтересу Більшості.

Рішення Загальних зборів Більшості приймаються винятково на їх засіданнях. Рішення Загальних зборів Більшості вважається прийнятим, якщо за нього проголосували понад половина загальної чисельності кожної фракції, що є суб'єктом Більшості.

6. На Загальних зборах Більшості, засіданнях Ради Більшості обов'язково ведуться протоколи, які підписуються Координатором Більшості. Протоколи оформлюються у триденний термін з дня проведення Загальних зборів.

7. Обов'язки Координатора Більшості почергово виконують керівники відповідних фракцій — суб'єктів Більшості. До функцій Координатора Більшості належить:

· організація діяльності Більшості. Головування на засіданнях Загальних зборів Більшості, Ради Більшості;

· скликання позачергових і проведення чергових (позачергових) Засідань Більшості.

· представлення (без доручення) Більшості на засіданнях Погоджувальної ради депутатських фракцій Київської міської ради, в інших депутатських об'єднаннях, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, громадських і міжнародних організаціях;

· право підпису від імені Більшості за дорученням Загальних зборів Більшості та/або Ради Більшості;

· виголошення погоджених заяв від імені Більшості. Здійснення контролю за рішеннями Більшості, Ради Більшості.

8. Рада Більшості складається з голів депутатських фракцій — суб'єктів Більшості та двох представників від кожної фракції, що є суб'єктом Більшості. Представники від фракцій обираються на загальних зборах фракції більшістю голосів членів фракції.

Формою роботи Ради Більшості є засідання. Рішення Ради Більшості приймаються консенсусом представників фракцій — суб'єктів Більшості. Кожна з фракцій — суб'єктів Більшості має один голос.

Засідання Ради Більшості відбуваються за потребою, але не рідше одного разу напередодні сесійного тижня. До компетенції Ради Більшості належить:

· здійснення оперативного координування діяльності Більшості;

· ухвалення рішень, обов'язкових для виконання всіма суб'єктами Більшості з питань, віднесених до її компетенції;

· вироблення спільної позиції суб'єктів Більшості щодо питань порядку денного;

· вироблення і пропонування проекту порядку денного засідання Київської міської ради;

· прийняття рішень про узгодження кадрових питань;

· організація підготовки та розгляд питань Загальними зборами Більшості, контроль за перебігом виконання прийнятих рішень;

· забезпечення перспективного та поточного планування роботи Більшості;

· виконання інших функцій, які не належать до виключних повноважень Загальних зборів Більшості.

Члени Ради зобов'язані організувати обговорення у своїх фракціях погоджених Коаліцією питань порядку денного та забезпечити консолідоване голосування.

9. У разі виникнення розбіжностей між позиціями окремих суб'єктів Більшості, застосовуються погоджувальні процедури, які розпочинаються без спеціального рішення Ради Більшості за ініціативою будь-якої фракції, що належить до складу Більшості, через укладання протоколу розбіжностей та опрацювання змісту розбіжностей.

Погоджувальні процедури включають:

· створення погоджувальної групи з представників фракцій, що належать до Більшості (по три представники від кожної фракції — суб'єкта Більшості);

· визначення предмету розгляду погоджувальної групи та терміну її роботи;

· розгляд питання погоджувальною групою, до роботи якої за рішенням групи можуть долучатися також зовнішні експерти;

· прийняття висновків погоджувальною групою та винесення проекту рішення на розгляд Ради Більшості;

· прийняття Радою Більшості рішення зі спірного питання.
У разі неприйняття рішення Радою Більшості з питання, яке викликало розбіжності, Рада зобов'язана зібрати Загальні збори Більшості на вимогу хоча б одного із суб'єктів Більшості.

У разі невиконання програмних засад діяльності Більшості, Рада Більшості зобов'язана скликати Збори Більшості.

10. Депутати Київської міської ради — члени фракцій, що належать до складу Більшості, у своїх діях, пов'язаних з виконанням повноважень, на засіданнях Київської міської ради, у процесі роботи в Комітетах і комісіях, на посадах, у виступах у засобах масової інформації керуються програмними принципами та рішеннями керівних органів Більшості, прийнятими в установленому порядку.

Не допускається публічна дискредитація офіційних рішень органів Більшості. Після прийняття офіційного рішення керівними органами Більшості чи Коаліційного Уряду учасники Більшості зобов'язані їх виконувати або залишити посади (чиновників, депутатів) за власним бажанням у зв'язку з неприйняттям рішень Більшості.

11. Депутат Київської міської ради, який є членом фракції — суб'єкта Більшості, зобов'язаний брати участь у зборах Більшості та роботі Більшості.

Депутат Київської міської ради, який є членом фракції — суб'єкта Більшості, має як у Верховній Раді України, так і в Більшості рівні права і обов'язки в обговоренні і прийнятті рішень.

Депутат Київської міської ради, який є членом фракції — суб'єкта Більшості, якщо він на це спеціально та відповідно до цієї Угоди не уповноважений, не може діяти та виступати від імені Більшості в цілому.

12. Депутатська фракція має право в будь-який час вийти зі складу Більшості, попередивши про це письмовою заявою керівників інших депутатських фракцій Більшості не менш ніж за 10 днів до дати виходу.

Протягом зазначеного строку така депутатська фракція в будь-який час має право в письмовій формі відкликати свою заяву.

13. Діяльність Більшості припиняється у випадках: (1) припинення повноважень Київської міської ради відповідного скликання; (2) входження до Більшості менше 61 депутата; (3) прийняття Більшістю рішення про припинення своєї діяльності.

14. Розподіл сфер відповідальності між фракціями — суб’єктами Більшості відбувається відповідно до Додатку №1.